- кебетливий
- -а, -е, розм.Здібний, умілий; розумний.
Великий тлумачний словник сучасної української мови. - "Перун". 2005.
кебетливий
Смотреть что такое "кебетливий" в других словарях:
кебетливий — прикметник розм … Орфографічний словник української мови
кебетливість — вості, ж. Властивість за знач. кебетливий … Український тлумачний словник
кебетний — а, е, розм. Те саме, що кебетливий … Український тлумачний словник
здібний — (який має природні здібності до чогось), у[в]датний, у[в]далий, кебетливий, кебетний Пор. талановитий 1) … Словник синонімів української мови
розумний — 1) (який має неабиякий розум), недурний, хитромудрий, толковий, голова(с)тий, мізкуватий, мізковитий, кебетливий, кебетний; мудрий (який має глибокий розум і великий життєвий досвід); мислячий (який глибоко й самостійно мислить) Пор. кмітливий 2) … Словник синонімів української мови
